Нехтувати навігацією .

Моніторингове дослідження якості математичних знань учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

 24 травня 2007 року Центром моніторингу столичної освіти за дорученням Головного управління освіти і науки Київради (Київської міської державної адміністрації) було проведено моніторингове дослідження якості математичних знань учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Моніторинговим дослідженням було охоплено 362 школи, тобто 984 девятих класів, з яких - з поглибленим вивченням математики – 49.
Загалом у моніторинговому дослідженні якості математичних знань взяли участь понад 23 000 учнів київських шкіл.

Процедура проведення моніторингових досліджень та перевірки завдань.

Моніторингове дослідження якості математичних знань учнів 9-х класів здійснювалось у письмовій формі.
На виконання завдань тестового зошита відводилось 90 хвилин.
Кожен учень, який брав участь у моніторинговому дослідженні, отримав індивідуальний комплект із завданням з математики.
Комплект складався з тестового зошита та бланка відповідей, поділеного на дві частини: бланк №1 та бланк №2.
Прізвища учнів на бланках відповідей не зазначено. Замість цього використовується один з прийомів кодування робіт.
До бланку №1 учні вносили відповіді на так звані “закриті” завдання. Щоб відповісти на “закриті” запитання моніторингового дослідження, учні мали обрати правильну відповідь із кількох запропонованих.
Бланки із завданнями “закритої” форми сканують і опрацюють за допомогою комп’ютерних програм. Таким чином, «людський фактор» не впливає на результати оцінювання “закритих” завдань.
Бланк №2 із “відкритими” завданнями перевіряють незалежні екзаменатори за єдиними схемами оцінювання.
Процедура заповнення бланків відповідей моніторингового дослідження аналогічна до процедури заповнення учнями бланків зовнішнього  незалежного оцінювання.

Загальна характеристика учасників моніторингового дослідження.

У моніторинговому дослідженні якості математичної освіти взяли участь 23 599 девятикласників.
За віковим складом понад 2/3 учасників моніторингового дослідження народилися в 1992 році, 19% учнів 1990-1991 року народження, а 3% - 1993 року народження.
На діаграмі наведено розподіл школярів за віковим складом.


За типом навчального закладу переважали загальноосвітні середні школи. До шкіл (ЗНЗ) нового типу віднесено гімназії, ліцеї, коледжі, колегіуми, спеціалізовані школи.
Співвідношення шкіл за типом навчального закладу в кожному районі м. Києва зображено на гістограмі.


Розподіл учнів загальноосвітніх класів і класів з поглибленим вивченням математики за районами представлений на гістограмі.




Підсумки річного оцінювання учнів 9-х класів з математики (2006 – 2007 н/р).


За підсумками річного оцінювання учні 9-х класів засвоїли програмовий матеріал з математики переважно на середньому (41,7 %) та достатньому (39,3 %) рівнях.
           Менший від середнього показника по місту (7,5%) відсоток учнів, які закінчили навчальний рік з балами початкового рівня навчальних досягнень, у Печерському, Дарницькому, Деснянському, Святошинському, Шевченківському районах.
           Учні Голосіївського, Дніпровського, Оболонського, Печерського, Святошинського, Шевченківського районів отримали бали високого рівня й опанували навчальний матеріал з математики за курс основної школи значно краще, ніж у середньому по місту.
 
Розподіл учнів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень з алгебри по місту Києву зображено на діаграмі 1 (державна підсумкова атестація) та 2 (річне оцінювання).


Як видно з діаграм 1 і 2, рівень навчальних досягнень учнів за підсумками державної підсумкової атестації в 1,5–2 рази вищий за результати річного оцінювання.

Результати річного оцінювання учнів за рівнями навчальних досягнень з алгебри.
 
Результати оцінювання державної підсумкової атестації за рівнями навчальних досягнень з алгебри.
Ставлення учасників моніторингового дослідження до виконання роботи.
 Загальна характеристика результатів моніторингового дослідження.

 
Максимально можлива кількість балів для загальноосвітніх класів становила 53.
                Аналіз розподілу первинних балів засвідчує наступне:
 найвищий результат ― 53 бали набрали 0,6% учасників дослідження;
 52 бали ― 0,8%  девятикласників;
 50, 51 бали отримали по 0,2% учнів;
 48 і 49 балів набрали 0,3% школярів;
 не виконали правильно жодного завдання або отримали 1 бал 0,2% учнів;
2 й 3 бали за завдання відповідно одержали 0,4% і 0,8% учасників дослідження.
 
Аналіз гістограм розподілу результатів моніторингового дослідження дозволяє зробити висновок, що учні загальноосвітніх навчальних закладів засвоїли зміст програми з математики та опанували навчальний матеріал з предмета переважно на достатньому та середньому рівнях (45,3% і 40,6 % відповідно).
              Середній бал, одержаний за тест, становить сім за дванадцятибальною шкалою оцінювання.
 
 
Максимально можлива кількість балів для учнів класів з поглибленим вивченням математики становила 53.
     Аналіз розподілу первинних балів засвідчує наступне:
найвищий результат ― 53 бали набрали 0,8% учасників дослідження;
52 бали ― 1,8%  девятикласників;
51 бали отримали по 2,8 % учнів;
50 балів ― 2,4% учасників дослідження;
48 і 49 балів набрали 2,3% школярів;
2 бали одержали 0,5% тестованих;
3 бали ― 0,2% учасників дослідження;
4 бали ― 0,5% учнів;
5 балів ― 0,9%.
      Учнів, які не змогли розв’язати правильно жодного завдання тестового зошита, у класах з поглибленим вивченням математики не було.
 Розподіл результатів моніторингового дослідження за рівнями навчальних досягнень у класах з поглибленим вивченням математики.

 
Порівняльний аналіз результатів моніторингового дослідження, річного оцінювання та державної підсумкової атестації з математики.

Розподіл результатів моніторингового дослідження, річного оцінювання та державної підсумкової атестації у загальноосвітніх класах.

 
Результати моніторингового дослідження, річного оцінювання та державної підсумкової атестації за рівнями навчальних досягнень по м. Києву.
 
Розподіл результатів моніторингового дослідження за районами м. Києва.
 
Короткий глосарій термінів, які використовуються під час моніторингових досліджень.

Бланк відповідейформуляр, у який учасник тестування має вписати відповіді за зразком і який є основним документом, що засвідчує результати тестування.
Варіант тестукомплект (набір) тестових завдань, які пропонують абітурієнту в одному тестовому зошиті.
Відкрите завдання з короткою відповіддюзавдання, яке передбачає коротку самостійну відповідь на запитання, зазвичай стислу, у вигляді слова, словосполучення, цифри, символу.
Задача будь-які письмові завдання.
Вимірювання формалізований процес оцінювання, який завершується кількісною оцінкою; у педагогічному вимірюванні це бал рівня навчальних досягнень тестованого.
Завдання з розгорнутою відповіддюзавдання, яке передбачає поширену відповідь на запитання чи повне обґрунтування розв’язання задачі або написання твору (есе).
Ключ до завданьправильна відповідь до тестового завдання. Відкриті завдання з короткою відповіддю можуть мати кілька варіантів відповідей. Для завдань з розгорнутою відповіддю єдиного формалізованого ключа немає, а правильність виконання завдання визначають експерти, які перевіряють за схемами оцінювання, що їх пропонує автор завдання.
Остаточне опрацювання результатівстатистичне опрацювання, яке виконується на основі всіх зібраних результатів даного тесту. Після цього складається таблиця (шкала) відповідності між первинними та тестовими балами, вносяться поправки в попередні тестові норми, а також вираховується сертифікаційний бал з урахуванням реальної складності тестових завдань.
Оцінювання будь-який процес, формалізований чи експертний, який завершується виставленням бала рівня навчальних досягнень. Формалізований варіант оцінювання, який дає кількісні оцінки, називається вимірюванням.

Тест. Англійський термін test виник як назва специфічної форми контролю знань та навичок і використовується в зарубіжній методиці для позначення будь-якого контрольного завдання, як синонім до поняття «контрольна робота», «опитування», «залік», «екзамен». Американські тестологи виділяють дві групи тестів: об’єктивні та суб’єктивні. В об’єктивних тестах правильність відповіді визначається ключем;
в суб’єктивних оцінка пов’язана з оцінювальним судженнями тих, хто його перевіряє.
 Тест як комплекс завдань існує у формі сукупності запитань, які передбачають здебільшого однозначну відповідь, відзначаються ретельністю укладання за певними правилам та процедурами, передбачають попередню експериментальну перевірку та відповідають таким характеристикам ефективності, як валідність та надійність.
Головна відмінність тесту від контрольної роботи полягає в тому, що він передбачає вимірювання. Іншою важливою особливістю є те, що тести проходять процедуру стандартизації.
Тест, як правило, складається з двох частин: інформаційної та операційної. Інформаційна частина містить ясно і просто сформульовану інструкцію і приклади правильного виконання завдань. Операційна частина складається з певної кількості завдань або запитань.
Змістова валідність визначається тим, наскільки повно і всебічно тест охоплює навчальний матеріал, для перевірки якого він був створений, і залежить від глибини попередньо проведеного укладачами тесту аналізу навчального плану й програми, змісту підручників, від точності й повноти формулювання мети навчання.

 •Тестування вимірювання або формалізоване оцінювання, в основу якого покладено використання тестів, яке завершується кількісним оцінюванням, що спирається на шкали та норми, підтверджені статистично.
Тестова шкала упорядкована множина числових оцінювань результатів тестування. Залежно від мети створюються різні тестові шкали ( 5-бальна, 100-бальна шкали).
Форма завданнярізновид тестових завдань певної формальної структури, спосіб організації, упорядкування та існування змісту тесту.
Складність завданняхарактеристика завдання, що відображає статистичний рівень його виконання на вибірці стандартизації. Складність завдання залежить від відсотка помилок, допущених учнями під час виконання даного завдання.
Шкалювання результатівпроцес формування тестових шкал і тестових норм, тобто правил нарахування тестових балів за результатами тестування на основі статистичних даних. Друга назва шкалювання – остаточна обробка результатів.
Експерти учителі, викладачі з певного предмета, які залучаються до опрацювання результатів завдань з розгорнутою відповіддю. Надійність та об’єктивність експертного оцінювання в зовнішньому тестуванні досягається завдяки порівнянню балів, які присвоєно одній роботі двома незалежними експертами.
Дистрактори неправильні, але найбільш правдоподібні варіанти багатовибіркових завдань. Вдало дібрані дистрактори суттєво зменшують імовірність угадування правильної відповіді.
Педагогічний тестсистема паралельних завдань специфічної форми, які розташовані в порядку зростання складності, що дозволяє якісно та ефективно виміряти рівень і структуру знань тих, хто проходить тестування. Педагогічний тест треба розглядати як єдність методу та результатів, отриманих за допомогою певної методики.
Завдання закритого типу тестове завдання, яке має кілька варіантів відповідей, із яких учень має вибрати одну правильну.
Завдання відкритого типу тестові завдання без вказаних можливих варіантів відповідей. Учню/студенту пропонують самостійно вказати правильну відповідь.